Вітаю Вас, Гість

Психолого – педагогічні консультації для батьків

 

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ,

ЯКЩО ДИТИНА ЧАСТО ПЛАЧЕ?

 

Одним із частих емоційних проявів у дітей виступає плач, причому далеко не завжди він свідчить про наявність негатив­них емоцій. Іноді плач слугує для привертання уваги дорослих і як прохання про допомогу або скарга. Взагалі, плач дошкіль­ника вказує на якесь сильне переживання, відчуття страху, стур­бованості, збудження. Розрізняють плач-вередування, плач-прохання, плач-протест, плач-скаргу, плач-вимогу, просто сигнал та емоційну розрядку. Разом із тим стан, який настає після плачу, характеризується як полегшення, він заспокоює дитину та пок­ращує її настрій.

Що ж робити батькам в таких ситуаціях? Під час плачу да­вати будь-які накази та поради дитині недоцільно, тому що вона, знаходячись у стані афекту, погано їх розуміє. Карати плачучу дитину не можна, бо тим самим до однієї негативної емоції буде додаватися інша, а малюк забуває причину покарання. Не варто поспішати у припиненні плачу, слід спокійно добитися довірли­вого контакту або гарантії відсутності покарання, виявити причину та розібратися в ситуації.

                     Психолого – педагогічні консультації для батьків

 

ЯКУ РОЛЬ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ ВІДІГРАЮТЬ ЕМОЦІЇ?

На думку видатних педагогів, роль емоцій у вихованому процесі малюка надзвичайно велика. Адже для того, щоб психічне І здоров'я дитини відбувалося нормальними темпами, батьки мають Я підтримувати у дитини почуття життєрадісності та бадьорості.. І Російський лікар та науковець Є. О. Аркін відзначав: «Як фізична постановка нашого тіла, так і душевна настанова по відношенню І до навколишнього світу — цілковито справа виховання, результат І тих прикладів та зразків, які дитина бачить та чує з боку батьків». Найголовніше в дошкільному вихованні — це любов, ласка } та увага. Виховання здорових дітей вимагає від батьків уміння і в усьому дотримуватися почуття міри. Дитина повинна мати мож­ливості для захоплюючої діяльності та відчуття повноти життя.

ЯКИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ МАС ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТА­НОВКА В РОДИНІ?

Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фі­зичне здоров'я малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батька­ми, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, прос­то прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіля­ких заборон на кшталт «не чіпай», «не лізь», «не бігай» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється.

У сім'ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що пос­тійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подраз­никами для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та під­готуватися до нічного сну

Психолого – педагогічні консультації для батьків

 

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЯК СЛІД СТЕ­ЖИТИ ЗА ЗУБАМИ ДИТИНИ ТА З ЯКОГО ВІКУ ЇЇ ПОКАЗУ­ВАТИ СТОМАТОЛОГУ?

Батькам слід подбати про те, щоб дитина систематично здій­снювала догляд за зубами. Неправі ті тата й мами, які вважають, що про молочні зуби дбати непотрібно. Дитині, з появою перших чотирьох різців, потрібно чистити зуби. Спочатку це роблять до­рослі (маленькою м'якою щіткою). З 3-х років слід дошкільника навчити чистити зуби самостійно. Чищення повинне бути ретель­ним для видалення нальоту на зубах, який утворюється в місцях з'єднання зубів із яснами і містить багато мікробів та частинок їжі. Пам'ятайте, що запорука здоров'я зубів — здорові ясна, тому їх чистити треба обов'язково, навіть під час випадання зубів, але, звичайно, не торкаючись при цьому хворих ділянок. Складна і досить важка психологічна проблема — відвідуван­ня дошкільником зубного лікаря. Регулярно показувати малюка стоматологу потрібно починаючи з 3 років, і такі візити мають проводитися не рідше, ніж двічі на рік. Батьки повинні стежити за станом зубів, при перших проявах карієсу у вигляді малень­кої темної цятки слід починати лікування цього зуба. Видаляти здорові молочні зуби не потрібно, тому що вони підготовляють основу для постійних зубів. При видаленні хворого зуба лікар вводить спеціальну пластинку для заповнення порожнього міс­ця та попередження викривлення зубів. Вирівнювати зуби краще з 4-річного віку. На жаль, багато батьків не звертають уваги на це і в результаті виникає проблема нерівних зубів. Такі зуби не тіль­ки можуть бути причиною ряда захворювань, але й порушувати нормальний фізичний і психічний розвиток малюка через погане пережовування і, як наслідок цього, неякісне засвоєння їжі.

  

Психолого – педагогічні консультації для батьків

 

ЧИ ШКІДЛИВО ДІТЯМ, ЗОКРЕМА, ДОШКІЛЬНИКАМ, ПЕРЕ­СИПАТИ?

Ще з античних часів відомо, що надлишковий сон має на ор­ганізм людини несприятливу дію. Божественний Евмей говорив Одисею: «Сон непомірний — шкідливий». Дуже гарно сказав про це видатний педагог К. Д. Ушинський: «Надлишковий сон поси­лює рослинний процес більше, ніж того вимагає діяльність тва­ринного організму, і робить людину кволою, неквапливою, тупою, лінивою, збільшує об'єм її тіла — словом, робить її більш росли­ною. Ось чому виховання, піклуючись про гармонійний розвиток людського організму, повинно керувати і сном».

Надлишковий сон розвиває у дитини флегматичні риси, за­тримує розумовий розвиток, порушує функції серцево-судинної, травної та інших систем. Діти, які надто багато спали вдома на вихідних, у понеділок вранці мають в'ялий вигляд, інертні, часті­ше проявляють дратівливість та капризи, швидко стомлюються.

  

Психолого – педагогічні консультації для батьків

ЯКІ ЛЯЛЬКИ КРАЩЕ КУПУВАТИ ДІВЧИНЦІ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ?

Так як діти самі вигадують різноманітні ігрові ситуації, то лялька, з якою зможе душевно погратися дівчинка 3—4 років, має бути зовнішньо схожою на дитину. Таку іграшку легко одяг­ти і роздягти, на неї просто пошити одяг.

Про це часто забувають батьки, даруючи, наприклад, чотири­річній доньці ляльку Барбі. Ця лялька може зламати всю гру ди­тини. По-перше, вона схожа на жінку, а не на дівчинку. її не мож­на зробити ні мамою (адже цю роль дівчинка залишає за собою), ні дочкою. По-друге, вона сама задає стиль у поведінці, що зно­ву-таки хоче робити дитина. Барбі можна просто водити, одяга­ти, причісувати. Але дати їй роль у світі, створеному фантазією дитини, не вийде.

  

Психолого – педагогічні консультації для батьків

ЧИ КОРИСНО НАВЧАТИ ДИТИНУ ВИМОВЛЯТИ СКОРО­МОВКИ ТА ЧИСТОМОВКИ?

Одним із важливих завдань дошкільного виховання є розви­ток мовленнєвої культури малят, удосконалення їх дикції, голо­сового апарату, формування правильної артикуляції.

У роботі педагогам і батькам малюків доцільно використову­вати спеціальні ігрові вправи, які допоможуть усунути неправиль­ну та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків, сприятимуть чистоті та загальній культурі мовлення. Та­кими вправами є скоромовки та чистомовки. Вони зазвичай дуже до вподоби малюкам, бо їх вимовляння сприймається як весела забава: той, хто прагне швиденько продекламувати скоромовку, часом припускається смішних помилок, «спотикаючись» чи пе­рекручуючи слова. Під час виконання ігрових вправ для удоско­налення мовлення необхідно звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова чітко та повільно, звертаючи увагу на пра­вильність вимови складних звуків. Згодом скоромовки викону­ються у більш швидкому темпі. З метою тренування голосового апарату скоромовки та чистомовки вимовляються з різною голо­совою динамікою: пошепки, голосніше, голосно.

Доцільно також навчати малят промовляти ігровий мовленнє­вий матеріал з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму.

У педагогічній практиці скоромовкам та чистомовкам нале­жить також вагома роль ще й тому, що вони у формі цікавої гри розвивають у малят увагу і повагу до кожного вимовленого звуку, слова, спонукають до чіткості, виразності та ясності мовлення.

  

Психолого – педагогічні консультації для батьків

 

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ІСТЕРИЧНІ РЕАКЦІЇ

ДИТИНИ?

У деяких сім'ях, де є лише одна дитина, їй приділяють багато уваги, за першою вимогою виконують усі її примхи та забаганки. З такої дитини зазвичай виростає егоїст, який прагне мати тіль­ки задоволення, уникає труднощів, бо долати їх він не вміє. Будь-які складнощі, перепони викликають у такого малюка крик і сльо­зи. У таких дітей розвивається прагнення бути завжди в центрі уваги, відігравати першу роль, викликати захоплення оточуючих. Якщо ж це не вдається, то з'являються серйозніші нервовості. Во­ни виражаються в різних розладах. Іноді істеричні припадки мо­жуть мати перебіг у вигляді знепритомлення з підвищеною піт­ливістю, почервонінням або зблідненням шкіри, підвищенням температури тощо.

У дошкільників такий приступ виражається зазвичай у тому, що вони падають на підлогу або землю, починають розмахувати руками і совати ногами, кричати.

Якщо батьки виконують висловлені в такий спосіб вимоги ди­тини, то сприяють тому, що такий метод добиватися бажаного за­кріплюється, стаючи звичкою.

 

 

Психолого – педагогічні консультації для батьків

ЧОМУ ДІТИ ЛАЮТЬСЯ ТА ЯК БОРОТИСЯ З ЛИХОСЛІВ'ЯМ

ДОШКІЛЬНИКА?

Нецензурні вислови, лайливі та брутальні слова, які прини­жують і ображають людей, дійсно засмічують дитяче мовлення та дратують і засмучують батьків.

Джерел лихослів'я дуже багато: це і телебачення (навіть су­часні мультфільми мають грубі, жаргонні вислови), і дитячий са­док, і двір, де гуляють малюки, і навіть іноді родина.

Чому діти лаються? Поки вони ще малі (до 5-ти років), то просто поводяться, як папуги — копіюють дорослих, не ро­зуміючи того, що кажуть. Реакція батьків на таку поведінку дітей відіграє дуже важливу роль, і зволікати тут не варто. Почувши з уст малюка брутальне слово, обов'язково спокій­но скажіть йому, що так говорити недобре і що такі слова вас засмучують. Поясніть, чому саме ці слова не слід вживати. Не думайте, що малюк вас не зрозуміє. Нехай зміст вашої промови буде йому не зовсім зрозумілим, зате він почує вашу стур­бовану інтонацію і, певно, вирішить, що так краще не робити.

  

Психолого – педагогічні консультації для батьків

ЯК ВІДРІЗНИТИ НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ДИТИНИ ВІД ЇЇ ВПЕР­ТОСТІ?

Потрібно навчати малюка не відступати від наміченої ме­ти, долати перешкоди, які виникають на шляху до неї, у разі потреби, перебираючи різні варіанти дії, шукати нові шляхи і врешті-решт добиватися задуманого. Але таку наполегливість у жодному разі не слід плутати із впертістю, яка завжди інерт­на, шаблонна і, як правило, морально невиправдана, адже спря­мована на досягнення чисто егоїстичних цілей. Вперта дитина майже ніколи не аналізує ситуацію, не виявляє критичності сто­совно своїх дій та не розмірковує щодо вибору засобів. Вона діє добре засвоєними способами (крик, сльози, істеричні виходки), які, на жаль, нерідко дозволяють малюкові отримати бажане, але гальмують формування необхідних властивостей та позитивних рис характеру.

ЯК ЗАПОБІГТИ ФОРМУВАННЮ ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІН­КИ МАЛЮКА?

Діти зі зниженою самооцінкою ростуть невпевненими в собі, стривоженими, замкненими, прихованими. Такі малюки погано почуваються в колективі, завжди задовольняються другорядни­ми ролями. На заняттях такі діти зазвичай тихі і пасивні.

Знижена самооцінка формується, як правило, у тих роди­нах, де до дитини пред'являють непомірні вимоги, де її ініціати­ва постійно обмежується, її осаджують на кожному кроці, суворо караючи за найменшу провину: замикають у порожній кімнаті, всаджують на дві години на стілець і не дозволяють рухатися, а частіше безперервно лають, фіксуючи увагу виключно на її неуважно до особистості дитини, не перебільшуючи та не зменшу­ючи її можливостей, а ще допомогти синові чи доньці правильно та об'єктивно оцінювати себе.

  

Психолого – педагогічні консультації для батьків

ЧИ ВПЛИВАЄ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ДИТИ­НИ РОЗВИТОК НАВИЧОК ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА, МАЛЮВАННЯ?

Образотворча та конструктивна форма — це перші кроки продуктивної діяльності дошкільника. У середньому дошкільно­му віці дитина поступово переходить до свідомого зображення предметів, тобто до предметного зображення. У більшості малят предметне зображення з'являється на четвертому році життя. Ди­тина починає правильно зображувати на своїх малюнках пред­мети, а потім і ситуації, сюжети. Значну роль в малюнках дітей починає відігравати колір, за допомогою якого малята передають реальні властивості предмета та своє емоційне ставлення до зоб­ражуваного.

Слабкий розвиток предметного малюнка після 4 років мо­же свідчити про істотні відхилення в інтелектуальному та особистісному розвитку дитини. Занепокоєння батьків має викликати і невміння здійснювати інші види продуктивної діяльності.

ЯК НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ ОСНОВАМ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ?

З переходом малят до середньої групи задачі формування культури поведінки на заняттях ускладнюються. Малят вчать умінню слухати вказівки педагога та діяти відповідно; поводи­тись стримано і організовано, не перебивати одне одного; на за­питання відповідати по одному; брати участь у колективній бесіді; не викрикувати і не тягнути руку, а чекати, коли викли­чуть. Тому що діти вже мають досвід поведінки на заняттях, до них пред'являють нові вимоги, спрямовані на формування по­ваги до товаришів: не заважати, не відволікати сторонніми роз­мовами, не перебивати того, хто відповідає, а при необхідності надавати йому допомогу, проявляти доброзичливість. Ці вимоги обґрунтовують так, щоб діти зрозуміли їх необхідність: «Відповідати слід по черзі, а не всім одразу, інакше ніхто нічого не зро­зуміє; той, хто підказує, перебиває свого товариша, заважає йому».

 

Психолого – педагогічні консультації для батьків

ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ МАЮТЬ ПАЛЬ­ЧИКОВІ ІГРИ?

Дослідження розвитку дрібної моторики дітей мають надзви­чайну цінність і для педагогів, і для психологів, і для мовознав­ців: адже руки — багатофункціональний специфічний орган, при­таманний лише людині.

Рівень розвитку дрібної моторики — один із найважливі­ших показників інтелектуального рівня дитини. Розвиток дій з предметами в середньому дошкільному віці позитивно впли­ває на формування пізнавальних психічних процесів: сприйнят­тя, пам'яті, уваги, уяви і, звичайно, на удосконалення мовлення малюків. Тому в заняттях та ігрових вправах з чотирирічною ди­тиною роботу з розвитку дрібної моторики та координації рухів рук слід продовжувати

Пальчикові ігри — це інсценування за допомогою пальців ко­ротеньких римованих історій, казок тощо. Багато ігор такого ро­ду вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнту­ватися в просторових поняттях («праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» тощо).

У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослого, активізують моторику рук. Тим самим відпрацьовуються сприт­ність, уміння координувати власні рухи, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Пальчикові ігри також сприяють розвит­ку творчості малят, образного мислення, уяви, фантазії.

Чотирирічні дошкільнята можуть грати в ці ігри, використо­вуючи кілька подій, що змінюють одна одну.