Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ,
ЯКЩО ДИТИНА ЧАСТО ПЛАЧЕ?
Одним із частих емоційних проявів у дітей виступає плач, причому далеко не завжди він свідчить про наявність негативних емоцій. Іноді плач слугує для привертання уваги дорослих і як прохання про допомогу або скарга. Взагалі, плач дошкільника вказує на якесь сильне переживання, відчуття страху, стурбованості, збудження. Розрізняють плач-вередування, плач-прохання, плач-протест, плач-скаргу, плач-вимогу, просто сигнал та емоційну розрядку. Разом із тим стан, який настає після плачу, характеризується як полегшення, він заспокоює дитину та покращує її настрій.
Що ж робити батькам в таких ситуаціях? Під час плачу давати будь-які накази та поради дитині недоцільно, тому що вона, знаходячись у стані афекту, погано їх розуміє. Карати плачучу дитину не можна, бо тим самим до однієї негативної емоції буде додаватися інша, а малюк забуває причину покарання. Не варто поспішати у припиненні плачу, слід спокійно добитися довірливого контакту або гарантії відсутності покарання, виявити причину та розібратися в ситуації.
ЯКУ РОЛЬ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ ВІДІГРАЮТЬ ЕМОЦІЇ?
На думку видатних педагогів, роль емоцій у вихованому процесі малюка надзвичайно велика. Адже для того, щоб психічне І здоров'я дитини відбувалося нормальними темпами, батьки мають Я підтримувати у дитини почуття життєрадісності та бадьорості.. І Російський лікар та науковець Є. О. Аркін відзначав: «Як фізична постановка нашого тіла, так і душевна настанова по відношенню І до навколишнього світу — цілковито справа виховання, результат І тих прикладів та зразків, які дитина бачить та чує з боку батьків». Найголовніше в дошкільному вихованні — це любов, ласка } та увага. Виховання здорових дітей вимагає від батьків уміння і в усьому дотримуватися почуття міри. Дитина повинна мати можливості для захоплюючої діяльності та відчуття повноти життя.
ЯКИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ МАС ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА В РОДИНІ?
Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров'я малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не лізь», «не бігай» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється.
У сім'ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЯК СЛІД СТЕЖИТИ ЗА ЗУБАМИ ДИТИНИ ТА З ЯКОГО ВІКУ ЇЇ ПОКАЗУВАТИ СТОМАТОЛОГУ?
Батькам слід подбати про те, щоб дитина систематично здійснювала догляд за зубами. Неправі ті тата й мами, які вважають, що про молочні зуби дбати непотрібно. Дитині, з появою перших чотирьох різців, потрібно чистити зуби. Спочатку це роблять дорослі (маленькою м'якою щіткою). З 3-х років слід дошкільника навчити чистити зуби самостійно. Чищення повинне бути ретельним для видалення нальоту на зубах, який утворюється в місцях з'єднання зубів із яснами і містить багато мікробів та частинок їжі. Пам'ятайте, що запорука здоров'я зубів — здорові ясна, тому їх чистити треба обов'язково, навіть під час випадання зубів, але, звичайно, не торкаючись при цьому хворих ділянок. Складна і досить важка психологічна проблема — відвідування дошкільником зубного лікаря. Регулярно показувати малюка стоматологу потрібно починаючи з 3 років, і такі візити мають проводитися не рідше, ніж двічі на рік. Батьки повинні стежити за станом зубів, при перших проявах карієсу у вигляді маленької темної цятки слід починати лікування цього зуба. Видаляти здорові молочні зуби не потрібно, тому що вони підготовляють основу для постійних зубів. При видаленні хворого зуба лікар вводить спеціальну пластинку для заповнення порожнього місця та попередження викривлення зубів. Вирівнювати зуби краще з 4-річного віку. На жаль, багато батьків не звертають уваги на це і в результаті виникає проблема нерівних зубів. Такі зуби не тільки можуть бути причиною ряда захворювань, але й порушувати нормальний фізичний і психічний розвиток малюка через погане пережовування і, як наслідок цього, неякісне засвоєння їжі.
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЧИ ШКІДЛИВО ДІТЯМ, ЗОКРЕМА, ДОШКІЛЬНИКАМ, ПЕРЕСИПАТИ?
Ще з античних часів відомо, що надлишковий сон має на організм людини несприятливу дію. Божественний Евмей говорив Одисею: «Сон непомірний — шкідливий». Дуже гарно сказав про це видатний педагог К. Д. Ушинський: «Надлишковий сон посилює рослинний процес більше, ніж того вимагає діяльність тваринного організму, і робить людину кволою, неквапливою, тупою, лінивою, збільшує об'єм її тіла — словом, робить її більш рослиною. Ось чому виховання, піклуючись про гармонійний розвиток людського організму, повинно керувати і сном».
Надлишковий сон розвиває у дитини флегматичні риси, затримує розумовий розвиток, порушує функції серцево-судинної, травної та інших систем. Діти, які надто багато спали вдома на вихідних, у понеділок вранці мають в'ялий вигляд, інертні, частіше проявляють дратівливість та капризи, швидко стомлюються.
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЯКІ ЛЯЛЬКИ КРАЩЕ КУПУВАТИ ДІВЧИНЦІ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ?
Так як діти самі вигадують різноманітні ігрові ситуації, то лялька, з якою зможе душевно погратися дівчинка 3—4 років, має бути зовнішньо схожою на дитину. Таку іграшку легко одягти і роздягти, на неї просто пошити одяг.
Про це часто забувають батьки, даруючи, наприклад, чотирирічній доньці ляльку Барбі. Ця лялька може зламати всю гру дитини. По-перше, вона схожа на жінку, а не на дівчинку. її не можна зробити ні мамою (адже цю роль дівчинка залишає за собою), ні дочкою. По-друге, вона сама задає стиль у поведінці, що знову-таки хоче робити дитина. Барбі можна просто водити, одягати, причісувати. Але дати їй роль у світі, створеному фантазією дитини, не вийде.
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЧИ КОРИСНО НАВЧАТИ ДИТИНУ ВИМОВЛЯТИ СКОРОМОВКИ ТА ЧИСТОМОВКИ?
Одним із важливих завдань дошкільного виховання є розвиток мовленнєвої культури малят, удосконалення їх дикції, голосового апарату, формування правильної артикуляції.
У роботі педагогам і батькам малюків доцільно використовувати спеціальні ігрові вправи, які допоможуть усунути неправильну та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків, сприятимуть чистоті та загальній культурі мовлення. Такими вправами є скоромовки та чистомовки. Вони зазвичай дуже до вподоби малюкам, бо їх вимовляння сприймається як весела забава: той, хто прагне швиденько продекламувати скоромовку, часом припускається смішних помилок, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Під час виконання ігрових вправ для удосконалення мовлення необхідно звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова чітко та повільно, звертаючи увагу на правильність вимови складних звуків. Згодом скоромовки виконуються у більш швидкому темпі. З метою тренування голосового апарату скоромовки та чистомовки вимовляються з різною голосовою динамікою: пошепки, голосніше, голосно.
Доцільно також навчати малят промовляти ігровий мовленнєвий матеріал з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму.
У педагогічній практиці скоромовкам та чистомовкам належить також вагома роль ще й тому, що вони у формі цікавої гри розвивають у малят увагу і повагу до кожного вимовленого звуку, слова, спонукають до чіткості, виразності та ясності мовлення.
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ІСТЕРИЧНІ РЕАКЦІЇ
ДИТИНИ?
У деяких сім'ях, де є лише одна дитина, їй приділяють багато уваги, за першою вимогою виконують усі її примхи та забаганки. З такої дитини зазвичай виростає егоїст, який прагне мати тільки задоволення, уникає труднощів, бо долати їх він не вміє. Будь-які складнощі, перепони викликають у такого малюка крик і сльози. У таких дітей розвивається прагнення бути завжди в центрі уваги, відігравати першу роль, викликати захоплення оточуючих. Якщо ж це не вдається, то з'являються серйозніші нервовості. Вони виражаються в різних розладах. Іноді істеричні припадки можуть мати перебіг у вигляді знепритомлення з підвищеною пітливістю, почервонінням або зблідненням шкіри, підвищенням температури тощо.
У дошкільників такий приступ виражається зазвичай у тому, що вони падають на підлогу або землю, починають розмахувати руками і совати ногами, кричати.
Якщо батьки виконують висловлені в такий спосіб вимоги дитини, то сприяють тому, що такий метод добиватися бажаного закріплюється, стаючи звичкою.
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЧОМУ ДІТИ ЛАЮТЬСЯ ТА ЯК БОРОТИСЯ З ЛИХОСЛІВ'ЯМ
ДОШКІЛЬНИКА?
Нецензурні вислови, лайливі та брутальні слова, які принижують і ображають людей, дійсно засмічують дитяче мовлення та дратують і засмучують батьків.
Джерел лихослів'я дуже багато: це і телебачення (навіть сучасні мультфільми мають грубі, жаргонні вислови), і дитячий садок, і двір, де гуляють малюки, і навіть іноді родина.
Чому діти лаються? Поки вони ще малі (до 5-ти років), то просто поводяться, як папуги — копіюють дорослих, не розуміючи того, що кажуть. Реакція батьків на таку поведінку дітей відіграє дуже важливу роль, і зволікати тут не варто. Почувши з уст малюка брутальне слово, обов'язково спокійно скажіть йому, що так говорити недобре і що такі слова вас засмучують. Поясніть, чому саме ці слова не слід вживати. Не думайте, що малюк вас не зрозуміє. Нехай зміст вашої промови буде йому не зовсім зрозумілим, зате він почує вашу стурбовану інтонацію і, певно, вирішить, що так краще не робити.
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЯК ВІДРІЗНИТИ НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ДИТИНИ ВІД ЇЇ ВПЕРТОСТІ?
Потрібно навчати малюка не відступати від наміченої мети, долати перешкоди, які виникають на шляху до неї, у разі потреби, перебираючи різні варіанти дії, шукати нові шляхи і врешті-решт добиватися задуманого. Але таку наполегливість у жодному разі не слід плутати із впертістю, яка завжди інертна, шаблонна і, як правило, морально невиправдана, адже спрямована на досягнення чисто егоїстичних цілей. Вперта дитина майже ніколи не аналізує ситуацію, не виявляє критичності стосовно своїх дій та не розмірковує щодо вибору засобів. Вона діє добре засвоєними способами (крик, сльози, істеричні виходки), які, на жаль, нерідко дозволяють малюкові отримати бажане, але гальмують формування необхідних властивостей та позитивних рис характеру.
ЯК ЗАПОБІГТИ ФОРМУВАННЮ ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІНКИ МАЛЮКА?
Діти зі зниженою самооцінкою ростуть невпевненими в собі, стривоженими, замкненими, прихованими. Такі малюки погано почуваються в колективі, завжди задовольняються другорядними ролями. На заняттях такі діти зазвичай тихі і пасивні.
Знижена самооцінка формується, як правило, у тих родинах, де до дитини пред'являють непомірні вимоги, де її ініціатива постійно обмежується, її осаджують на кожному кроці, суворо караючи за найменшу провину: замикають у порожній кімнаті, всаджують на дві години на стілець і не дозволяють рухатися, а частіше безперервно лають, фіксуючи увагу виключно на її неуважно до особистості дитини, не перебільшуючи та не зменшуючи її можливостей, а ще допомогти синові чи доньці правильно та об'єктивно оцінювати себе.
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЧИ ВПЛИВАЄ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ДИТИНИ РОЗВИТОК НАВИЧОК ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА, МАЛЮВАННЯ?
Образотворча та конструктивна форма — це перші кроки продуктивної діяльності дошкільника. У середньому дошкільному віці дитина поступово переходить до свідомого зображення предметів, тобто до предметного зображення. У більшості малят предметне зображення з'являється на четвертому році життя. Дитина починає правильно зображувати на своїх малюнках предмети, а потім і ситуації, сюжети. Значну роль в малюнках дітей починає відігравати колір, за допомогою якого малята передають реальні властивості предмета та своє емоційне ставлення до зображуваного.
Слабкий розвиток предметного малюнка після 4 років може свідчити про істотні відхилення в інтелектуальному та особистісному розвитку дитини. Занепокоєння батьків має викликати і невміння здійснювати інші види продуктивної діяльності.
ЯК НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ ОСНОВАМ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ?
З переходом малят до середньої групи задачі формування культури поведінки на заняттях ускладнюються. Малят вчать умінню слухати вказівки педагога та діяти відповідно; поводитись стримано і організовано, не перебивати одне одного; на запитання відповідати по одному; брати участь у колективній бесіді; не викрикувати і не тягнути руку, а чекати, коли викличуть. Тому що діти вже мають досвід поведінки на заняттях, до них пред'являють нові вимоги, спрямовані на формування поваги до товаришів: не заважати, не відволікати сторонніми розмовами, не перебивати того, хто відповідає, а при необхідності надавати йому допомогу, проявляти доброзичливість. Ці вимоги обґрунтовують так, щоб діти зрозуміли їх необхідність: «Відповідати слід по черзі, а не всім одразу, інакше ніхто нічого не зрозуміє; той, хто підказує, перебиває свого товариша, заважає йому».
Психолого – педагогічні консультації для батьків
ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ МАЮТЬ ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ?
Дослідження розвитку дрібної моторики дітей мають надзвичайну цінність і для педагогів, і для психологів, і для мовознавців: адже руки — багатофункціональний специфічний орган, притаманний лише людині.
Рівень розвитку дрібної моторики — один із найважливіших показників інтелектуального рівня дитини. Розвиток дій з предметами в середньому дошкільному віці позитивно впливає на формування пізнавальних психічних процесів: сприйняття, пам'яті, уваги, уяви і, звичайно, на удосконалення мовлення малюків. Тому в заняттях та ігрових вправах з чотирирічною дитиною роботу з розвитку дрібної моторики та координації рухів рук слід продовжувати
Пальчикові ігри — це інсценування за допомогою пальців коротеньких римованих історій, казок тощо. Багато ігор такого роду вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в просторових поняттях («праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» тощо).
У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослого, активізують моторику рук. Тим самим відпрацьовуються спритність, уміння координувати власні рухи, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Пальчикові ігри також сприяють розвитку творчості малят, образного мислення, уяви, фантазії.
Чотирирічні дошкільнята можуть грати в ці ігри, використовуючи кілька подій, що змінюють одна одну.