ПОПЕПЕРДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ДІТЕЙ

Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і вихователі будуть уважно стежити за своїми дітьми і піклуватися про те, щоб їхнє оточення було безпечним. Дорослі зобов'язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них.

Більшість травм діти отримують вдома; багатьох з них можна уникнути.

          Основні види травм, які діти можуть отримати у будинку і їхні причини:
опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, пари, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;
падіння з ліжка, вікна, столу і сходинок;
задуха від дрібних предметів (монет, гудзиків, гайок тощо);
отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, миючими рідинами , відбілювачами та ін);
ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.

Опіки  

           Опіки, включаючи опіки парою, - найбільш поширені травми у дітей. Сильні опіки залишають шрами, а іноді можуть призвести до смертельного результату.

Опіків можна уникнути, якщо:
тримати дітей подалі від гарячої плити, їжі і праски;
встановлювати плити досить високо або відкручувати ручки конфорок, щоб діти не могли до них дістати;
тримати дітей подалі від відкритого вогню, полум'я свічки, багать, вибухів петард;
ховати від дітей легкозаймисті рідини, такі, як бензин, гас, а також сірники, свічки, запальнички, бенгальські вогні, петарди.

Перша домедична допомога при опіках.
— Щоб зупинити дію високої температури на потерпілого, необхідно погасити полум'я на людині, зняти тліючий одяг.
— Не можна збивати полум'я на потерпілому. Потрібно накинути на нього цупку тканину, пальто, ковдру чи килим, щоб зупинити доступ кисню.
— Знімаючи одяг, не можна стягувати його: просто розріж на частини.
— Всю поверхню опіку покривають чистою пов'язкою.
— Потерпілого зігрівають, дають тепле питво й відправляють до лікарні.
— Ні в якому разі не можна змазувати опіки жирами. Це тільки прискорить потрапляння мікробів в рану.
— Опіки першого та другого ступенів лікують вдома, їх протирають спиртом і накладають чисту пов'язку.

Падіння

       Падіння - поширена причина забитих місць, переломів кісток і серйозних травм голови. Їх можна запобігти, якщо:
не дозволяти дітям лазити в небезпечних місцях;
встановлювати огорожі на сходах, вікнах і балконах. У яких випадках після падіння дитини слід звернутися до лікаря?

якщо малюк при падінні закричав не відразу, а через деякий час, але це не пов’язано з реакцією на поведінку мами;
якщо дитина не може заспокоїтися і плаче більше 15 хвилин;
якщо він заспокоївся, але веде себе незвично (уповільнена реакція або навпаки);
якщо після падіння його вирвало;
якщо з’явилася підвищена дратівливість, плаксивість;
якщо знижені або відсутні реакції на навколишнє, наприклад, не повертає голову, коли його звуть;
якщо після події в поведінці або стан здоров’я дитини відбулися зміни.
      У всіх подібних ситуаціях краще всього звернутися до фахівця, який визначить ступінь пошкоджень і скаже, що потрібно робити, або заспокоїть батьків звісткою, що їм пощастило, і удари малюка не небезпечні.

Порізи

          Розбите скло може стати причиною порізів, втрати крові і зараження. Скляні пляшки потрібно тримати подалі від дітей і немовлят. Потрібно вчити маленьких дітей не доторкатися до розбитого скла.

Ножі, леза і ножиці необхідно тримати в недоступних для дітей місцях. Старших дітей треба навчити обережного поводження з цими предметами.

Можна уникнути багатьох травм, якщо пояснювати дітям, що кидатися каменями і іншими гострими предметами, грати з ножами або ножицями дуже небезпечно.

Гострі металеві предмети, іржаві банки можуть стати джерелом зараження ран. Таких предметів не повинно бути на дитячих ігрових майданчиках.

      Задуха від малих предметів 

 Маленьким дітям не слід давати їжу з маленькими кісточками або насінням. За дітьми завжди потрібно доглядати під час їжі. Годуйте дитину подрібненої їжею. 

Кашель, гучне часте дихання або неможливість видавати звуки - це ознаки проблем із диханням і, можливо, задухи, яке може призвести до смерті. Слід переконатися, що з дитиною все гаразд. Якщо у нього утруднене дихання, не можна виключити можливість потрапляння дрібних предметів у дихальні шляхи дитини, навіть якщо ніхто не бачив, як дитина клав що-небудь в рот.

Отруєння побутовими хімічними речовинами

Отруйні речовини, медикаменти, відбілювачі, кислоти і пальне, наприклад гас, ні в якому разі не можна зберігати в пляшках для харчових продуктів - діти можуть помилково випити їх. Такі речовини слід тримати в щільно закритих маркованих контейнерах, в недоступному для дітей місці.

Відбілювач, отрути для щурів і комах, гас, кислоти та лужні розчини, інші отруйні речовини можуть викликати важке отруєння, ураження мозку, сліпоту і смерть. Отрута небезпечний не тільки при ковтанні, а й при вдиханні, попаданні на шкіру, в очі і навіть на одяг.

Ліки, призначені для дорослих, можуть виявитися смертельними для дітей. Медикаменти дитині потрібно давати тільки за призначенням лікаря і в жодному разі не давати йому ліки, призначені для дорослих або дітей іншого віку. Зберігати медикаменти необхідно в місцях недоступних для дітей.

Неправильне застосування та передозування антибіотиків можуть призвести у маленьких дітей до глухоти.

Діти можуть отримати серйозні пошкодження, встромивши пальці або інші предмети в електричні розетки ; їх потрібно закривати, щоб запобігти травмуванню. Електричні проводи повинні бути недоступні дітям - оголені дроти представляють для них особливу небезпеку.

            Ураження електричним струмом 

 Діти можуть отримати серйозні пошкодження, встромивши пальці чи будь-які предмети в електричні розетки; їх необхідно закривати, щоб запобігти ураження електричним струмом. Електричні проводи повинні бути недоступні дітям - оголені дроти представляють для них особливу небезпеку. Як уникнути ураження електричним струмом:

— Уважно поглянь навколо: чи ніде не димить, чи не чути неприємного запаху, що виникає при горінні, тлінні, плавленні.

— Якщо з якогось електроприладу чується тріскотіння, йде дим чи пробиваються язики полум'я — не поспішай смикати за шнур, що включений в розетку. Тебе може вдарити струмом! Клич дорослих.

— Треба відключити струм в усьому приміщенні. Коли рубильника не дістатись, дорослий повинен витягти шнур палаючого електроприладу з розетки за допомогою сухої палиці, гумової рукавиці тощо.

— Відключивши струм, палаючий електроприлад накривають мокрою цупкою тканиною, яка не пропускає повітря. Для гасіння вогню можна використати пісок.

— Ні в якому разі не лий воду, якщо електричний струм не вимкнуто! Вода — добрий провідник електрики. Ти можеш постраждати!

Безпека на воді

 Дорослі повинні навчити дітей правилам поведінки на воді і ні на хвилину не залишати дитину без нагляду поблизу водойм. 

Діти можуть потонути менш ніж за дві хвилини навіть у невеликій кількості води, тому їх ніколи не слід залишати одних у воді або поблизу води.
Потрібно закривати колодязі, ванни, відра з водою.
Дітей потрібно вчити плавати, починаючи з раннього віку.
Діти повинні знати, що не можна плавати без нагляду дорослих.

Заходи безпеки при купанні

· Купатися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17-19 градусів тепла.

· Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.

· Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

· Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.

· Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільки потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.

· Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дном, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.

· Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг.

· Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, наближаючись до берега.

· Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.

· У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільніться від них.

· Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднести їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.

· Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.

· Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається.

Безпека на дорогах

 Дорослі зобов'язані навчити дитину правилам поведінки на дорозі , в машині і громадському транспорті, а також забезпечити безпеку дитини в транспорті. 

Батьки повинні знати і пам'ятати, що як тільки дитина навчився ходити, його потрібно навчати правильної поведінки на дорозі. Малюкам до п'яти років особливо небезпечно перебувати на дорозі. З ними завжди повинні бути дорослі.

Маленькі діти не думають про небезпеку, коли вибігають на дорогу, тому необхідно стежити за ними.

Дітям не можна грати біля дороги, особливо з м'ячем.

Щоб уникнути нещасних випадків дітей треба вчити ходити по тротуарах особою до автомобільного руху.

Діти повинні знати і дотримуватися таких правил, коли переходять дорогу:
зупинитися на узбіччі;
подивитися в обидві сторони;
перед тим як переходити дорогу, переконатися, що машин або інших транспортних засобів на дорозі немає;
переходячи дорогу, триматися за руку дорослого або дитини старшого віку;
йти, але ні в якому разі не бігти;
переходити дорогу лише у встановлених місцях на зелений сигнал світлофора.