Де Ятрань береги розкинула крислаті,

Там де малеча босонога майже в кожній хаті,

І де душею живуть люди, не бідні-багаті,

Стоїть школа в тім селі, немов у сріблі-златі.

Нашій школі вже чимало років.

Скільки ж то тут вчилось поколінь!

Скільки перших і бентежних кроків,

Знахідок і втрат, палких горінь...

Та багатство що тут є, коштовні таланти,

І учні і вчителі - мудрості атланти.

Переступим лиш поріг, і, немов у світлиці,

Скрізь порядок, лад, краса, в мудрості скарбниці.

Збоку дивляться на нас -

Медалістів дружний клас.

Йдуть роки, вони мудріють,

Та на фото не старіють.

Заглянем друзі ще в столову нашу,

Та зараз туди йдемо не на кашу,

На стінах там файні картини,

Немов з казкового життя світлини.

А ще є умільці чудові у школі,

Що ліплять, плетуть, вишивають доволі,

Їх вироби теж оцініть, подивіться,

Лиш строго судить уже їх не беріться.

У нашій школі є садок, неначе з квіточок вінок,

Росте чудова зміна нам, немає місця суму там.

Ростуть в садочку діти, немов доглянутії квіти.

Співають і танцюють там, на радість гостям і батькам.

Ідемо ми далі ще поверхом першим,

Та йти тут можливо лиш шию задерши,

На стінах: зібрались й танцюють дівчата,

Щоб в нічку купальську віночки пускати.

А хлопці багаття розвели - стрибати,

Щоб в ніч цю собі - наречену обрати.

Є початківці у шкільній родині,

Згуртовані і духом сильні.

Хоч їх мало, але все ж

Дружніше їх ти не знайдеш.

                      1 клас                                              2 клас                                               3 клас                                  4 клас

Цікавим є у нас і другий поверх.

Великий коридор, де вічна пам'ять, де журавлиний клич ні на хвилину не стихає,

Де біль від спогадів, чекання і зітхання, де місцю слів немає, лиш - мовчання.