Згідно із Конституцією України. Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про позашкільну освіту”, Положенням „Про загальноосвітній навчальний заклад”, „Про педагогічну раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу”, „Про раду школи”, „Про піклувальну раду школи”, Статутом Рижавської школи - у нас функціонує модель державно-громадського управління школою, яка базується на дотриманні прав та обов’язків всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є учнівське самоврядування .
Наша виховна система спирається на владу спільності як джерело впливу на особистість; взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам, вимогам – все це зумовлює великий позитивний вплив на особистість
Опираючись на соціальне замовлення держави виховати здорову, працелюбну, всебічно розвинену особистість, майбутнього господаря своєї землі і держави, людину, здатну не розгубитися в умовах ринкових реформ, демократизації суспільства та нових форм господарювання, у своєму плануванні Рижавського НВК велику увагу приділяє питанням виховання моральних якостей особистості через засоби учнівського самоврядування.
Учнівське самоврядування у Рижавського НВК – це не засіб звільнення педагогів від їх обов’язків і завантаження ними учнів. Це засіб розширення діапазону діяльності дорослих і дітей - членів єдиного колективу, можливостей для їх об’єднання, творчого пошуку, виявлення ініціативи. Це засіб жити і працювати за законами демократичного суспільства , де існують гуманістичні відносини між людьми.
Учнівське самоврядування в Рижавській школі має на меті:
через широко розвинену систему органів самоврядування забезпечити залучення учнів до діяльності колективу, суспільства;
зробити мету і завдання реформування виховної роботи особливо значущими для кожного учня;
сформувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності, демократизму та відкритості.
Учнівське самоврядування – це спосіб організації життя учнівського колективу, воно дозволяє учням відчути себе господарями в школі, класі, розвиває навички організаторської роботи в управлінні справами колективу. Головне завдання учнівського самоврядування школи – це розвиток соціальної активності учнів, виховання в них почуття власної гідності, надання їм можливості виявити себе, формування управлінських навичок .
Структура шкільного учнівського самоврядування в школі – це учнівський сенат, під керівництвом якого в системі самоврядування діють комісії з представників класів:
1) навчальна (облік відвідування; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо);
2) санітарно-господарська (обладнання майстерень та кабінетів, організація трудових справ, організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території, санітарний стан класних приміщень, виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо);
3) дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, боротьба за дотримання учнями правил поведінки, чергування класів, чергування під час шкільних свят і т. д.);
5) спортивно-масова комісія ( залучення учнів до систематичних занять різними видами спорту, підвищення спортивної майстерності школярів, проведення спортивних свят, змагань і. т.д.)
Для ефективної діяльності учнівського самоврядування в школі дотримуються певних умов. По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами. По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків. По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член. По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків. По-п'яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільне корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку. По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування. По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління. По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок. По-дев'яте, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.
Кожний класний керівник ставить перед собою важливе завдання — сформувати надійний актив, який став би його помічником в усіх справах класу, виявив би належну активність у роботі, був би взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Актив колективу — це передусім члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени колективу.
Класні керівники школи кандидатури до дитячого самоврядування детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Ураховують також імпульсивність, легку збудливість, які виявляються в учнів у формі неврівноваженості, невміння володіти собою. Такі активісти школи намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени активу повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов'язки і, отже, їм виявлено довіру.
Хоч би які функції виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення. Тому під час обговорення конкретних питань у нашій школі допускаються дискусії, прислухаються до пропозицій активістів, довіряють членам самоврядування втілювати в життя не тільки свої поради, а й пропозиції активу.
Особлива увага в роботі з активом звертається на вміння аналізувати поведінку і вчинки тих, хто часто порушує дисципліну і шкільний режим. Водночас наголошується, що завдання кожного активіста — допомагати таким учням, спираючись на їхні позитивні якості, залучати їх до громадського життя колективу.
Класні керівники вміло використовують і такий важливий орган учнівського самоврядування, як збори колективу класу. Раціональна їх організація — могутній чинник зміцнення учнівського колективу і важливий засіб виховання в учнів високих моральних якостей: почуття честі й обов'язку, сміливості та мужності, принциповості й відповідальності за свої вчинки, вміння самостійно аналізувати питання, підпорядковувати особисті інтереси суспільним, сказати правду у вічі та вислухати справедливу критику товариша.
Учнівські збори класу найчастіше присвячуються питанням повсякденного життя: організації допомоги кому-небудь із школярів, обговоренню заходів щодо поліпшення успішності та зміцнення дисципліни, підготовці до культурно-масового заходу, випуску журналу, підсумкам навчальних занять за семестр або рік та ін. Особливо важливими є збори, присвячені хвилюючим питанням сучасності, визначним історичним подіям, досягненням у галузі державотворення, питанням морального виховання.
Звісно, в усіх випадках вважається на вік учнів, їх підготовленість і розвиток. Педагогічний колектив домагатися того, щоб питання, які розглядаються на зборах, були близькі, зрозумілі дітям, цікавили їх. Ідейність і цілеспрямованість зборів не повинні випадати з поля зору вчителя.
Періодичність проведення класних зборів залежить від конкретних умов роботи класу. В окремих випадках, особливо коли тільки знайомляться з класом, починають згуртовувати його, збори проводять частіше. Коли колектив зміцніє, налагодяться стосунки між класним і загально-шкільним колективом, класний керівник вивчить клас, такі збори збирають рідше. У зв'язку з непередбаченою подією в класі, яка потребує негайного обговорення, проводять термінові непланові збори.
Особливу увагу звертають на класні збори в початкових класах, коли учні тільки-но залучаються до нової форми суспільного життя. На цьому етапі доводиться зупинятися на дрібних, часто організаційних питаннях, вчити їх готувати збори, організовано вести їх, фіксувати прийняті рішення, стежити за їх виконанням. Усі ці питання, нерідко технічного характеру, мають вагоме виховне значення, бо привчають школярів серйозно ставитися до керівного органу учнівського колективу, поважати його рішення, дисципліновано поводитися під час його виконання.
Учням старших класів надається більше самостійності як у складанні порядку денного зборів, так і в їх проведенні. Завдання класного керівника — своєчасно помітити питання, що найбільше хвилюють учнів, допомогти ґрунтовніше підготуватися до їх обговорення на зборах, тактовно наполягати на правильному їх вирішенні.
Члени учнівського самоврядування дотримуються таких правил:
1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей виберемо золоті.
3. Ідею іншого не маєш права критикувати, покритикуєш — не буде ідей.
4. Думку викладай розважливо, якщо потрібно — повтори.
5. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно.
6. Чітко втямиш — краще зробиш.
7. Погодився легко — не означає сприйняв глибоко.
8. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватися.
9. Довіру треба розуміти так: усе перевіряється ділом, турботою і дружбою.
10. Перш ніж приймати рішення, навчись бездоганно його виконувати.
11. Будь-яке діло вінчає результат. Не соромно помилятися. Соромно не вміти і не бажати виправитися.
12. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.
13. Твори, фантазуй сміливіше — шукай шляхів виконання рішень.
14. Не відкладай на завтра вирішення питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
15. Прийняв рішення — виконуй! Доручив іншим — довіряй! Довіряючи — перевіряй! Перевіряючи — допомагай! Допомагаючи — не підміняй!
Співпраця керівництва школи з учнівським самоврядуванням передбачає: відмову від адміністративного характеру управління; в своїй основі — повагу до особистості школяра; особливу організацію діяльності, яка породжує у школярів потребу в самоврядуванні; конкретну методику залучення учнів до процесу творення; дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями; захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, образ підозрою у нездатності або небажанні брати участь у діяльності; унеможливлення примусу до діяльності; впевненість у досягненні мети; створення інтелектуального тла колективу; колективний, спільний аналіз загальної роботи; звільнення від звички мовчати.
Учнівське самоврядування Рижавського НВК задовольняє основні вимоги розвитку творчих здібностей учня:
- гуманізація і демократизація: виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури,
- розвиток творчих здібностей особистості, виховання людяності, добра та інших моральних чеснот;
- зв’язок виховання з реальним життям: робота органів самоврядування передбачає участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загальношкільних традиційних заходів тощо;
- виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності: майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити в колективі, навчитися створювати його атмосферу, враховувати думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;
- єдність вимог і повага до особистості . Учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості в його силах, на турботі про поступовий розвиток його особистості.
Робота органів самоврядування. Керівництво самоврядування зосереджене в сенаті, який обирається на учнівській конференції відкритим голосуванням. До складу сенату входять учні, рекомендовані вищими органами класу, класними зборами. Враховуючи традиції та потреби школи , інтереси і запити школярів, учком складає конкретний план виховних заходів на навчальний рік; заслуховує звіти комісій, класних органів самоврядування тощо.
План роботи сенату складається з таких розділів:
1. Вступ.
2. Організаційна робота.
3. Засідання сенату.
4. Робота комісій: - навчальної ( облік, огляд знань, олімпіади, предметні вечори);
- дисципліни і порядку; - санітарно-господарської;
- культурно –масової;
-спортивно-масова та здорового способу життя.
З метою повсякденного практичного управління самоврядуванням проводяться щотижневі оперативні наради з різних напрямків діяльності. Учні, які приймали участь у „оперативці” , інформують класні колективи та активи класів, про що йшлося на нараді .
Учнівське самоврядування у школі є добровільним об’єднанням учнів та засобом організації навчального процесу. Також учнівське самоврядування є організацією, яка створена учнями і для учнів.
Тому впроваджуються принципи організації учнівського самоврядування :
1. Самостійність.
2. Ініціативність.
3. Рівноправність.
4. Принциповість і відповідальність.
5. Демократія і гласність, відвертість.
Якщо говорити про організаторські вміння учнів школи, то потрібно сказати, що далеко не всі учні можуть бути організаторами. Проте є учні які змогли б піднестися над іншими, стати найкращими, „першими серед рівних”. Тому учнівське самоврядування спрямоване на формування та на удосконалення організатора, лідера, людини, яка може ним стати . Проте слід мати на увазі, що багато хто „може, але не хоче”. Та як би там не було, ці здібності в тій чи іншій формі мають свій прояв. І першими, хто помічає їх, - це учні, які щодня спілкуються з цим учнем, тобто однокласники, друзі.
Робота учнівського самоврядування у школі спрямована на тісну співпрацю учня, вчителя, та батьків. Велика увага приділяється плануванню і організації позаурочної навчально-виховної роботи з дітьми, підлітками в школі. Вивчення та врахування індивідуальних особливостей учнів сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок , самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку. Членами сенату